Виробництво ананасів в Кот-д’Івуарі
Кот-д'Івуар домінує у торгівлі свіжими ананасами. Експорт ананасової продукції розпочався в колоніальний період Кот-д'Івуару, коли з іноземною допомогою було створено два переробні заводи[1].
Коли Кот-д'Івуар отримав незалежність, експорт ананасової продукції становив менше ніж половину від експорту бананової продукції[1]. У 1960-х і 70-х роках експорт неухильно зростав, і до початку 70-х років кількість ананасів, що експортуються, перевищила кількість експортованих бананів[1]. У 1980-х роках Таїланд почав конкурувати з Кот-д'Івуаром, що призвело до падіння світових цін на ананаси[1]. Економічні реформи в Кот-д'Івуарі призвели до скорочення субсидій для кількох державних підприємств та закрили інші, включаючи Corfruitel, напівдержавний орган, який відповідає за збут фруктів, таких як ананаси та банани[1]. У той час більша частина експорту ананасів припадала на консервовані ананаси та ананасовий сік[1]. З зазначених вище причин експорт цих двох продуктів до 1990 практично припинився[1].
У цей час значна частина івуарійської ананасової промисловості перейшла на виробництво свіжих ананасів[1]. В результаті цього, дуже вигідного кроку країна почала експортувати ананаси в Європу морським вантажем, використовуючи ті ж рефрижераторні вантажні судна, які використовувалися для перевезення бананів[1]. Тоді Кот-д'Івуар квазі-монополізував світовий ринок свіжих ананасів, хоча зараз країна вже не має такого статусу так, як Коста-Рика, Гондурас, Гана та інші країни почали нарощувати своє виробництво в даній галузі[2] .
Кот-д'Івуар — провідний постачальник ананасів у Європі, поставляючи понад 200000 тонн свіжих фруктів на рік, займає понад 60% європейського ринку ананасів[3]. На світовому ринку Кот-д'Івуар посідає друге після Коста-Рики місце, а разом ці дві країни виробляють понад 50% ананасів світу [2] .
У 1983 році компанія «Société fruitière du Bandama» створила популярний напій «Cristelor»[4]. Напій описується як фр. delice d'ananas petillant («ніжний ананасовий делікатес»), у народі називається «ананасове шампанське»[4]. Директор компанії Жан Конан Банни[en], заявив, що ідея прийшла до нього, коли він подумав зробити вино з ананасів. Також він запропонував алкогольну версію напою[4].
У 1987 році вчені з Науково-дослідного інституту з питань відновлюваної енергії (IREN) вивчали методи виробництва етанолу з ананасів у Кот-д'Івуарі[5].
- ↑ а б в г д е ж и к Are horticultural exports a replicable success story? | IFPRI : International Food Policy Research Institute. www.ifpri.org. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ а б Committee on Commodity Problems (PDF) (англ.). 15 грудня 2003. Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2017. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ THE WORLD PINEAPPLE MARKET: THE IMPORTANCE OF EUROPE. www.actahort.org. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ а б в Scheman, Serge (18 березня 1984). No Headline. The New York Times. 0362-4331. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Corrigenda // Journal of Fermentation Technology. — 1986. — Т. 64, вип. 3 (4 листопада). — С. II. — ISSN 0385-6380. — DOI:.